A-
A
A+
A
A
Звичайна версія сайту

Сервісні центри МВС Півдня вшанували пам’ять страчених, закатованих і загиблих в полоні


28 Липня 2026

Є дні, коли звична робота на мит ь завмирає, а слова поступаються тиші.

28 липня працівники сервісних центрів МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях долучилися до загальнонаціонального вшанування пам’яті Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань, а також цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули в російському полоні.

Цього дня у територіальних сервісних центрах МВС Півдня України робочий ранок розпочався з хвилини мовчання.

Співробітники зупинилися, щоб схилити голови перед пам’яттю українських військовослужбовців, добровольців і мирних громадян, життя яких обірвали російська жорстокість, катування та нелюдські умови утримання.

На знак скорботи працівники сервісних центрів МВС надягли чорні стрічки. На адміністративних будівлях підрозділів було приспущено Державний Прапор України.
Ці прості, але важливі символи об’єднали колективи сервісних центрів МВС Одещини, Миколаївщини та Херсонщини у спільній пам’яті про тих, кого Україна втратила, і в підтримці родин, які досі чекають на повернення своїх рідних із полону.

28 липня як пам’ятну дату встановлено Постановою Верховної Ради України від 22 липня 2025 року. Дату обрано невипадково: у ніч із 28 на 29 липня 2022 року російські війська здійснили обстріл колонії в Оленівці на тимчасово окупованій території Донеччини, де утримували українських військовополонених — оборонців Маріуполя та «Азовсталі».
Оленівка стала одним із найболючіших символів злочинів росії проти українських полонених, грубого порушення норм міжнародного гуманітарного права та зневаги до людського життя.

Водночас за кожною офіційною цифрою, кожним кримінальним провадженням і кожним свідченням звільнених із полону стоїть людська доля.

Це військові, які до останнього захищали Україну. Це добровольці, які стали на захист держави за покликом серця. Це цивільні, яких незаконно позбавили волі за проукраїнську позицію, допомогу Силам оборони або лише за відмову підкоритися окупантам. Це родини, які роками живуть між надією, болем і невідомістю.

Вічна пам’ять Захисникам, Захисницям, добровольцям і цивільним громадянам України, чиї життя забрала російська неволя.